Українська 
Русский 
English 
Алергічна астма: що це таке?
Алергічна астма - це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, спричинене імунною реакцією на алергени. Вона проявляється нападами задухи, кашлем і обструкцією дихальних шляхів. У цій статті ми розглянемо симптоми, причини, діагностику та лікування алергічної бронхіальної астми.
Алергічна астма характеризується підвищеною чутливістю дихальних шляхів до різних алергенів, таких як пил, пилкові частинки, тварини, цвіль і харчові продукти. Організм сприймає ці речовини як ворожі та запускає імунну реакцію, яка призводить до звуження та запалення дихальних шляхів. Алергічна астма симптоми у дорослих можуть проявлятися різним ступенем тяжкості.
Причини виникнення алергічної астми
Генетика відіграє важливу роль у розвитку алергічної астми. У людей зі спадковою схильністю ймовірність виникнення захворювання підвищується.
Фактори довкілля, такі як паління, забруднення повітря і вологість, можуть сприяти розвитку алергічної астми. Крім того, неправильне харчування, стрес і брак фізичної активності також можуть збільшити ризик розвитку астматичної алергії.
Симптоми алергічної астми
Основні ознаки алергічної астми включають напади задухи, свистяче дихання, кашель, стиснення грудної клітки і задишку. Симптоми можуть бути періодичними або постійними і можуть погіршуватися вночі або після контакту з алергенами.
Види алергічної астми за тяжкістю
Алергічна астма може бути класифікована за ступенем тяжкості: легка, помірна або важка. Залежно від ступеня тяжкості симптомів, астма може впливати на якість життя пацієнта і вимагати різних підходів до лікування.
Діагностика алергічної астми
Для діагностики алергічної астми необхідно звернутися до лікаря-алерголога.
- Лікар збере анамнез, щоб дізнатися про симптоми, сімейну історію алергії та астми, а також фактори навколишнього середовища. Фізикальне обстеження включає огляд грудної клітки, оцінку дихання та аускультацію легень.
- Спірометрія і пікфлуометрія можуть бути використані для оцінки об'єму і швидкості повітря, що проходить через дихальні шляхи. Ці тести можуть допомогти підтвердити діагноз астми і визначити ступінь обструкції дихальних шляхів.
Алергічні тести
- Шкірні тести є стандартним методом визначення алергії на певні речовини. Під час проведення шкірного тесту лікар наносить невеликі кількості алергенів на шкіру пацієнта і спостерігає за реакцією.
- Аналізи крові - цей тест полягає у визначенні рівня алерген-специфічних антитіл класу IgE у крові пацієнта. Результати цього тесту можуть допомогти лікарю визначити, на які алергени пацієнт має підвищену чутливість.
Диференційна діагностика
Алергічна астма відрізняється від інших видів астми, таких як не алергічна астма, астма, пов'язана з фізичними навантаженнями, і професійна астма. Відмітна особливість алергічної астми полягає в тому, що її причиною є алергени. Для підтвердження діагнозу алергічної астми можуть знадобитися додаткові тести і дослідження.
Лікар також повинен враховувати можливі супутні захворювання, такі як алергічний риніт, синусит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) і хронічний бронхіт, які можуть впливати на симптоми астми або з алергічним компонентом посилювати їх.
Лікування алергічної астми
Перший крок у лікуванні алергічної астми - уникнення контакту з алергенами, що викликають симптоми. Це може включати в себе використання алергопротекторів, поліпшення якості повітря в приміщенні та обмеження контакту з домашніми тваринами.
Пацієнтам з алергічною астмою рекомендується регулярно контролювати свій стан і проводити моніторинг симптомів, використовуючи пікфлуометр. Це допоможе своєчасно виявити загострення і вжити заходів для їх запобігання.
Медикаментозне лікування
Бронходилататори, такі як сальбутамол і тербуталін, використовуються для зняття бронхоспазму і полегшення дихання. Вони можуть застосовуватися у вигляді інгаляторів або таблеток від алергії від астми.
Кортикостероїди, такі як беклометазон, флутиказон і будесонід, є основними протизапальними ліками для лікування алергічної астми. Вони зменшують запалення та набряк слизової оболонки дихальних шляхів.
Антигістамінні препарати, такі як цетиризин, лоратадин і фексофенадин, можуть бути використані для зняття алергічних симптомів, таких як свербіж, нежить і сльозотеча. Монтелукаст - ліки, які блокують дію лейкотрієнів, речовин, що сприяють розвитку запалення і звуженню дихальних шляхів.
Імунотерапія
АСІТ є методом лікування, за якого пацієнту вводять поступово зростаючі дози алергену з метою зниження чутливості до нього. Цей метод може бути ефективним для деяких пацієнтів з алергічною астмою і може призвести до зменшення симптомів і потреби в медикаментозному лікуванні.
Біологічна терапія
Біологічна терапія, така як омалізумаб і меполізумаб, може бути застосована для лікування тяжкої алергічної астми, що не піддається стандартному медикаментозному лікуванню. Омалізумаб блокує імуноглобулін E (IgE), який відіграє ключову роль у розвитку алергічної реакції, в той час як меполізумаб таргетує інтерлейкін-5 (IL-5), цитокін, який відповідає за активацію еозинофілів - клітин, що беруть участь в алергічному запаленні.
Профілактика загострень
Основою профілактики загострень є суворе дотримання рекомендацій лікаря, уникнення контакту з алергенами та регулярне застосування протиастматичних препаратів. Важливо також вести здоровий спосіб життя, стежити за харчуванням, займатися фізичною активністю та уникати чинників, що сприяють загостренням астми, таких як стрес та інфекції верхніх дихальних шляхів.
Алергічна астма - це хронічне захворювання дихальних шляхів, спричинене алергічними реакціями на різні алергени. Вона може значно знижувати якість життя пацієнтів, однак за правильного підходу до діагностики, лікування та профілактики можливо досягти хорошого контролю над симптомами та запобігти загостренням. Важливо своєчасно звертатися до лікаря-алерголога, суворо дотримуватися його рекомендацій і підтримувати здоровий спосіб життя.
