Українська 
Русский 
English 
Що таке дисгідротична екзема?
Дисгідротична екзема (або дисгідрозна екзема) - це хронічне захворювання шкіри, що спричиняє інтенсивне свербіння, спалахи та дрібні пухирі на шкірі, найчастіше на пальцях рук і ніг. Екзема може вражати будь-яку частину тіла, але найчастіше вона зустрічається на кистях і стопах.
Причини розвитку дисгідротичної екземи
Хоча точну причину розвитку дисгідротичної екземи досі не встановлено, припускають, що вона пов'язана з імунною реакцією організму, можливо, спричиненою стресом або алергією. Зазначено, що в людей з атопічним дерматитом, астмою або алергічним ринітом ризик розвитку дисгідротичної екземи вищий.
Симптоми дисгідротичної екземи
- Першими ознаками дисгідрозної екземи часто є свербіж і поява невеликих пухирів, наповнених рідиною. Залежно від ступеня тяжкості захворювання, симптоми можуть бути більш або менш вираженими.
- Екзема зазвичай локалізується на пальцях рук і ніг, а також на долонях і підошвах. Пухирі можуть з часом лопатися, залишаючи шкіру сухою, тріщинуватою і часто болючою.
- Дисгідротична екзема може спричиняти також потовщення шкіри, зміну її кольору, а в разі інфекції пухирів - печіння та біль.
Діагностика дисгідротичної екземи
Діагностика дисгідрозної екземи включає в себе дослідження історії захворювання, зовнішній огляд шкіри і, можливо, дерматологічні тести для виключення інших захворювань.
Лікування дисгідротичної екземи
Важливо розуміти, що самостійне лікування без консультації з лікарем може призвести до погіршення стану та розвитку ускладнень. Нерекомендованими є, наприклад, народні методи лікування без підтвердженої ефективності.
Лікувальні заходи та принципи
Лікування дисгідрозної екземи спрямоване на пом'якшення та зволоження шкіри, зменшення свербежу та запалення. Основою терапії є місцеві застосування стероїдних і нестероїдних протизапальних препаратів, таких як гідрокортизонова мазь, креми з такролімусом або пімекролімусом.
У деяких випадках, коли місцеве лікування не ефективне, можуть бути застосовані системні препарати, наприклад, кортикостероїди, імуносупресанти (циклоспорин) або біологічні препарати.
Можуть бути також корисними методи фізіотерапії, наприклад, УВ-терапія, а також купання з додаванням спеціальних солей або олій.
Засоби самостійної допомоги та догляду
Домашній догляд за шкірою включає в себе використання зволожувальних засобів, виключення контакту з подразниками (наприклад, деякими мийними засобами), а також дотримання режиму харчування і відпочинку.
Профілактика та управління дисгідротичною екземою
Профілактика передбачає уникнення відомих провокувальних чинників, таких як стрес, алергени, надмірна вологість або сухість. Крім цього, важливо регулярно відвідувати лікаря і дотримуватися його рекомендацій щодо догляду за шкірою і лікування.
Насамкінець хочеться підкреслити, що дисгідротична екзема - це хронічне захворювання, яке потребує комплексного й уважного підходу до лікування та профілактики. Незважаючи на те, що це захворювання може завдавати дискомфорту, за правильного підходу його можна контролювати і підтримувати якість життя на належному рівні.
